Типи посадкового матеріалу суниці садової

Свіжа розсада

При вирощуванні суниці в Україні традиційно використовувалися свіжо викопані саджанці, які висаджувались восени (кінець серпня - вересень), або навесні (квітень - травень).

Осінній посадці надавалась перевага – саджанці краще приживались завдяки підвищеній вологості та помірній температурі повітря. Хоча зрошення після посадки завжди вважалось одним з ключових факторів в технології вирощування, багато господарств створювали досить великі насадження суниці без використання систем поливу - лише вносячи воду локально при посадці.

Весняна посадка з локальним поливом теж практикувалась, хоча результативність при цьому більше залежала від погодних умов - якщо після посадки декілька днів стояла жарка сонячна погода – значну частину поля потрібно було пересаджувати.

Свіжовикопані саджанці мають свої недоліки:

- саджанці для осінньої посадки потрібно викопувати в кінці літа – на початку осені для того, щоб вони встигли добре вкоренитись в новому насадженні. При цьому лише в рослинах, сформованих на перших міжвузлях столона розмір кореневої системи та товщина коронки є прийнятним. Крім того –  необхідність регенерації кореневої системи дещо послаблює закладання генеративних бруньок та накопичення вуглеводів в сердечку – в результаті можливий урожай в перший рік використання є досить лімітованим.

- саджанці, що вирощуються до весни - значно краще розвинуті, але стрес при весняній посадці в поєднанні з можливим дефіцитом вологи в післяпосадковий період унеможливлює отримання комерційно виправданого врожаю в рік посадки. В той же час викопування, сортування саджанців та посадку їх в новому насадженні потрібно проводити в стислі терміни – досить часто це призводить до запізнення з висадкою та, як наслідок - поганого приживання рослин.

Фріго-рослини

Хоча в даний момент свіжа розсада все ще використовується для осінньої посадки, все більше господарств починають застосовувати сучасні інтенсивні технології вирощування суниці, що передбачають використання саджанців типу «Фріго» (Frigo plants).

Технологія вирощування цих саджанців передбачає викопування рослин з маточника в другій половині листопада (в країнах з помірним кліматом – заготівля саджанців може проводитись також в зимовий період). При цьому маточні плантації заздалегідь підкошуються і молоді саджанці відрізаються від маточних кущів культиватором з вертикальними ножами. За температури нижче +15°С притупляється метаболічна діяльність та проходить відтік вуглеводів у кореневища. Понижена температура та скорочена тривалість світлового дня спричиняє диференціацію генеративних бруньок (в залежності від сорту та порядку міжвузля, на якому сформувався саджанець їх може сформуватись до 4-5). При температурі нижче + 5°С рослини переходять в стан спокою – закладання генеративних бруньок та вегетативний ріст повністю припиняється.

Викопані рослини охолоджують, сортують та підрізають листя.

Саджанці зберігають в поліетиленових мішках при температурі – 1,5 … – 1,8 °С.

Від посадки до початку плодоношення саджанців Фріго потрібно 60-70 днів. Цей факт дозволяє планувати виробництво та проводити посадку в декілька строків з метою отримання позасезонної продукції і створювати ягідний конвеєр отримуючи суницю для ринку свіжої продукції від травня до початку жовтня.

Висаджені рослини потребують достатнього зволоження (до повного вкорінення поверхня ґрунту має бути повністю зволожена). В той же час, через відсутність листкової поверхні, Фріго рослини значно краще приживаються в порівнянні з свіжовикопаними  саджанцями. Мобілізація життєдіяльності рослин, що зберігалися при понижених температурах відбувається досить швидко – вже через декілька днів після висадки з’являються перші листки. Такий ранній та швидкий розвиток в поєднанні з наявністю підвищених запасів поживних речовин кореневища дозволяє в короткий термін сформувати достатню вегетативну масу.

Основні параметри розвитку Фріго рослин (кількість листків, площа листової поверхні, висота, кількість генеративних пагонів) в декілька раз перевищують параметри розвитку свіжовикопаної розсади.

Загальноприйняті європейські стандарти передбачають поділ Фріго саджанців на декілька класів в залежності від товщини коронки:

- А+ - товщина 15-18 мм – рослини мають в середньому по 3 генеративних бруньки, що дозволяє сформувати 25-30 ягід нормального розміру. Підвищена вартість таких саджанців окупиться за рахунок отримання врожаю в межах 8-10 т/га в рік посадки;

- А – товщина 12-15 мм – ці саджанці закладають 1-2 генеративні бруньки, що дозволяє отримати 10-20 ягід. Врожай в перший рік при дотриманні технології вирощування може бути в межах 4-6 т/га;

- В – товщина < 12 мм – збір врожаю в рік посадки є економічно недоцільним – декілька разове видалення квітконосів дозволяє сформувати насадження для плодоношення на наступний рік.

Горщечкова та контейнерна розсада

Ще один тип посадкового матеріалу, що останнім часом стає надзвичайно популярним для використанні у відкритому ґрунті та в теплицях – це касетна чи контейнерна розсада.

Серед багатьох переваг такої розсади варто відзначити вирощування рослин в повністю контрольованому середовищі, що дозволяє гарантувати відсутність ґрунтових патогенів (збудників Phitophthora spp. і Verticillium spp.) та швидку адаптацію рослин при пересаджувані на поле чи в теплицю. Якщо при висаджуванні свіжої розсади чи фріго рослин на протязі 1 години після посадки потрібно розпочати полив дощуванням і використовувати його на протязі 1-2 тижнів (в залежності від погодних умов), то для горщечкової розсади помірного крапельного зрошення цілком достатньо для повного вкорінення.

Корені касетних саджанців при пересаджуванні на поле чи в теплицю майже не ушкоджуються, зберігається основна маса кореневих волосків – активна коренева система дозволяє проводити посадку із запізненням до 5 днів від оптимальних термінів в регіоні.

Якщо для вирощування саджанців відповідної якості з оголеною кореневою системою потрібно від 4 до 7 місяців, то РР рослини можна отримати за 5-6 тижнів (а при використанні теплиць – 3,5-4 тижні).

За даними багаторічних досліджень загальний урожай суниці та відсоткова частка великих ягід при використанні горщечкової розсади значно перевищували відповідні показники при створенні насаджень рослинами з оголеною кореневою системою.

Серед недоліків цього типу садивного матеріалу варто відзначити його високу вартість та складність при транспортуванні.

На жаль в даний час на Україні немає розсадників, що вирощують РР саджанці суниці, хоча прийнятної якості рослини можна отримати навіть без використання дорогих технологій закритого ґрунту та автоматизованої туманної установки.

Маточні рослини для отримання садивного матеріалу мають бути відповідної репродукції, вільні від шкідників, вірусів та збудників хвороб. Їх вирощують в теплицях чи відкритому ґрунті – використовуючи плівкове покриття шириною 1,2-1,5 м, в отвори якого висаджені маточні рослини, чи поліетиленові мішки або пластикові ємкості. Для отримання великої кількості розеток рослини повинні добре забезпечуватись водою та елементами живлення – тому найкраще використовувати крапельні системи зрошення з можливістю фертигації.

Заготівля розеток для вкорінення проводять безпосередньо в полі чи теплиці. Рекомендується на протязі години охолодити матеріал до температури 0 - +1 °С при відносній вологості повітря 95%.

Посадку варто проводити зразу ж після заготівлі, хоча не вкорінені розетки можна зберігати при температурі +2 - +3 °С до тижня.

Для вкорінення використовують пластикові чи пінопластові ящики з комірками круглої, квадратної чи гексагональної форми глибиною 5-7 см та загальним об’ємом біля 150 см3. Для приготування субстрату може використовуватись торф, дернова земля, пісок, вермикуліт та компостована тирса у співвідношенні, що дозволяє створити оптимальне середовище для росту коріння.

Розетки відбирають з 2-ма непошкодженими листками та зародковими корінцями світлого кольору довжиною максимум до 1 см. Потрібно стежити, щоб на корінчиках не було залишків ґрунту. Разом з розеткою відрізають частинки столону довжиною 1,0-1,5 см.

Перед посадкою субстрат в ящиках дещо ущільнюють та добре зволожують. Укорінення в плівковій теплиці з туманною установкою є оптимальним, хоча добрих результатів можна досягти і у відкритому ґрунті із використанням спринклерного зрошення в автоматичному режимі.

Вже через 48 годин корінчики досягнуть довжини 3-4 см, а на 7-10 день сформується базова коренева система.

На початку розвитку молодих рослин потрібно уникати прямого освітлення – лише на 4-5 тиждень ящики можна перемістити на сонячне місце.

До цього часу коренева система повністю заповнює комірку і рослини легко виймаються без розсипання субстрату.

Отримані саджанці можна висаджувати безпосередньо на поле в другій половині літа, або після  закладання генеративних бруньок в осінній період закладати на зберігання в холодильник для весняної посадки чи для висаджування в теплиці. Зазвичай їх товщина складає 8-11 мм.

Останнім часом для технологій закритого грунту горщечкові рослини вирощують в контейнерах більшого розміру (контейнерна розсада) на протязі 5-6 місяців для отримання саджанців товщиною 15-18 мм.

 

Експерт з вирощування ягідних культур

Босий Олег Володимирович

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
26 27 28 29 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних