РОЗМНОЖЕННЯ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ

Основний спосіб розмноження смородини - це вегетативний (здерев'янілими живцями, зеленими живцями, дугоподібними відводками, шляхом укорінення дворічних гілок з основного куща).

Найбільш простий спосіб розмноження - розмноження відводками (рис. 1). За один рік можна отримати потужні саджанці з добре розвиненою кореневою системою. Для вкорінення рано навесні вибирають дворічну здорову гілку, що росте на периферії куща похило, яку можна легко пригнути до землі. Під цією гілкою викопують ямку глибиною 10-12 см і пригинають гілку до землі так, щоб вона середньою частиною опинилася в лунці, а вершина довжиною 20-30 см виступала з лунки.

Рис. 1. Розмноження смородини
а - розмноження вертикальними відводками, б - розмноження горизонтальними відводками;
в - укорінені горизонтальні відводки.


Щоб гілка добре трималася в ямці в потрібному положенні, по центру її фіксують гачком із дроту. Потім ямку засипають грунтом і протягом літа регулярно поливають. До осені гілка добре вкорінюється і виходить повноцінний саджанець з потужною кореневою системою і товстими 2-3-ма гілками. Цієї ж осені вкорінений пагін сікатором відтинають від маточного куща і пересаджують на постійне місце.

Розмноження здерев'янілими черенками (рис. 2). Незважаючи на те, що при розмноженні здерев'янілими черенками (живцями) утворюються більш слабкі саджанці ніж при розмноженні відводками, цей спосіб має певні переваги. Перш за все, даний спосіб дозволяє легко отримати саджанці бажаних сортів у вас на ділянці. Для цього лише потрібно мати нарізані здерев'янілі черенки рослин необхідного сорту.

 

Рис. 2. Вкорінення здерев'янілих живців
а - нарізка; б - посадка; в - вкорінені живці.


Живці можна висаджувати як восени, так і рано навесні. Для висадки навесні, живці довжиною 18-20 см заготовлюють у жовтні-листопаді, тобто на початку зими, до настання сильних морозів, які здатні пошкодити бруньки смородини. Їх нарізають з однорічних пагонів, що ростуть від кореня або виросли на двох- або трирічних гілках. Краще живці нарізати з середини пагона. Товщина живців має бути в межах 8-10 мм.

Відразу, після нарізання живців, обидва їх кінці занурюють у розплавлений садовий вар або парафін. За рахунок цього, вони не втрачають вологу під час зберігання. Потім живці зв'язують у пучки по сортах, прив'язують етикетки, загортають спочатку в злегка зволожений папір, потім у поліетиленову плівку, а далі або закопують живці глибоко в сніг і зберігають до посадки, або розміщують їх в холодильні камери.

Навесні живці висаджують якомога раніше на заздалегідь підготовлені гребені з міжряддям 20 см та інтервалом 15 см між живцями в межах одного ряду.

Перед посадкою нижній кінець живця навскоси зрізається гострим ножем, змоченим у воді. На гребені черенки висаджують похило (під кутом 45°), залишивши на поверхні лише 1-2 бруньки (рис. 3). Далі гребені поливають, мульчують дрібною фракцією торфу, перегноєм або тирсою. Над гребенем встановлюють дуги з стального дроту висотою 40-50 см і накривають поліетиленовою плівкою. Плівку знімають при появі перших листочків і починають помірно поливати.

Рис. 3. Посадка здерев'янілих живців чорної смородини
а - однорічний пагін; б - здерев'янілих живець; в - висадка живця (одна-дві бруньки має знаходитися над рівнем грунту).


Спочатку, при вкоріненні живців, коріння буде дуже мале і слабке, тому поливи повинні здійснюватися регулярно: навіть короткочасне пересихання грунту може виявитися згубним для рослин.

Протягом літа гребені потрібно регулярно прополювати від бур'янів і уримувати в помірно вологому стані. В період початку утворення бруньок живці бажано підгодувати коров'яком. Для цього 0,5 відра коров'яку заливають 4-5 відрами води, додають 0,5 кг золи і 10-15 г суперфосфату і настоюють 2 доби. Такої кількості настояного розчину достатньо для підгодівлі висаджених живців на площі 5 м2. До осені при належному догляді виростають саджанці з 1-2 гілками довжиною 30-50 см.

Нормально розвинуті саджанці можна пересаджувати на постійне місце вже цієї ж осені, а слабкі залишають на дорощування і пересаджують наступної осені.

Зелене живцювання смородини. Розмноження смородини зеленими живцями є більш складним способом, який можливий тільки за наявності парника або теплиці з туманоутворенням. При цьому живці заготовляють з добре розвинених пагонів. На кожному черенку довжиною 5-10 см зберігають по два листочки. Нижній зріз роблять під вузлом, а верхній - під наступним вузлом. Верхівку пагона для заготівлі живців не використовують. Основу (нижню частину) живців на деякий час (12-14 годин) бажано занурити у водний розчин стимуляторів росту. Під час вкорінення потрібно підтримувати високу вологість і температуру повітря (18-24°C).

Взимку також можна вкорінювати смородину, при цьому навесні можна отримати нормально розвинені саджанці, готові до посадки. Нарізані живці у кінці зими ставлять у воду. Через 10-12 днів у них починає утворюватися коріння. Як тільки найбільший корінь досягне довжини 10-12 мм, живці пересаджують в пакети з землею, при цьому роблять знизу по два дренажні отвори для стоку води. Поливають живці часто і рясно (через 2-3 дні), так щоб грунт мав консистенцію сметани, але через 7-10 днів після посадки вологість грунту поступово зменшують до нормальної. Живці тримають в приміщенні приблизно до початку травня. До цього часу рослини досягають висоти 50-60 см. Пакети перед посадкою розрізають, щоб не пошкодити кореневу систему. Рослини висаджують на 10-15 см глибше, ніж вони росли в пакетах.

Підготовка грунту

 

Для чорної смородини краще відводити низинні ділянки. На ділянці під посадку смородини потрібно виконати ретельне планування, слід уникати глибоких западин та ям. Вирівняну поверхню грунту обробляють на глибину 20-22 см (оранка або ручне перекопування), попередньо слід внести добрива з розрахунку на 1 м2: органічних - 3-4 кг, суперфосфату гранульованого - 100-150 г, сірчанокислого калію - 20-30 г. Дуже хорошим калійним добривом для смородини є деревна зола в таких же пропорціях.

Смородина гірше, ніж інші ягідні культури, реагує на підвищену кислотність грунту, тому при pH в межах 4-5,5 перед оранкою слід рівномірно внести вапно в розрахунку 0,3-0,8 кг/м2.


Посадка


Густота посадки смородини залежить від сорту, родючості грунту, освітлення, способу формування та обрізки кущів. Сорти чорної смородини з розлогою і потужною кроною потрібно садити рідше, а рослини з компактною пряморослою кроною - частіше. Зазвичай, чорну смородину висаджують в рядах з інтервалом 1-1,5 м. При виборі величини інтервалів між кущами в межах одного ряду слід мати на увазі, що при загущеній посадці урожайність з одного куща зменшується, але загальна урожайність з одиниці площі - збільшується і навпаки.

Обравши найбільш прийнятну схему посадки, на підготовленій ділянці розмічають місця для посадкових ям або траншей. Для осінньої посадки (перша половина жовтня) слід підготувати місце і викопати ями або траншеї глибиною 35-40 см і шириною 50-60 см за 2-3 тижні до посадки, щоб грунт встиг осісти.

При викопуванні ям, верхній родючий шар грунту розміщують по одну сторону, а нижній, підгрунтовий, - з іншої сторони ряду. У кожну посадочну яму або на 1 погонний метр траншеї в місці посадки вносять по 8-10 кг компосту (перегною, торфу), 150-200 г суперфосфату, 30-40 г сірчанокислого калію або деревної золи. Необхідно стежити, щоб мінеральні добрива не контактували з корінням рослин при посадці, оскільки в такому випадку виникають опіки коріння і рослини гірше приживаються.

Якщо грунтові води розташовані дуже близько (вище 0,8 м), то посадкові ями або траншеї не копають взагалі, натомість виконують оранку з додаванням добрив, а в місцях посадки формують гребінь висотою до 15-20 см.

Від якості посадкового матеріалу в значній мірі залежить майбутній урожай.

Краще приживаються і надалі добре плодоносять саджанці, у яких сильно розвинена коренева система. Вона повинна мати не менше 3-5 скелетних коренів до 15-20 см довжиною в здерев'янілому стані (з пожовклою корою), а також розвинену мичковату систему. Надземна частина може складатися з одного-двох пагонів довжиною до 30-40 см, які ростуть від основи саджанця.

При перевезенні саджанців навіть не на незначні відстані кореневу систему обов'язково потрібно обгорнути вологою тканиною, а зверху поліетиленовою плівкою або будь-яким іншим щільним матеріалом, щоб коріння не пересохло. Перед посадкою пошкоджені кінчики коренів або надземних пагонів обрізають. Щоб уникнути підсушування, особливо при яскравому сонячному світлі, коріння підготовлених до посадки рослин занурюють у глиняну або земляну бовтанку або ж просто, тимчасово присипають землею. Саджанці з підсушеним корінням приживаються набагато гірше.

Смородину можна висаджувати і восени, і навесні, але найкращий період для посадки смородини - осінь (перша половина жовтня). Основне правило при посадці восени - необхідно встигнути виконати посадку мінімум за 10-14 днів до настання морозів. За осінньо-зимовий період грунт добре осідає і ущільнюється навколо кущів і кореневої системи; у рослин гояться рани на коренях і відновлюється коренева система.

При весняній посадці, особливо на ділянках, де в зимовий період накопичувалося мало снігу, а також при дуже пізній посадці можливе підмерзання коренів і надземної частини саджанця. У цих випадках саджанці на зиму фіксують в похилому положенні. Навесні прикопані рослини притіняють, щоб зберегти бруньки від розпускання. Весняну посадку починають якомога раніше, як тільки дозволить грунт.

Зазвичай посадку проводять удвох: один тримає саджанець, інший підсипає грунт. Садять його в похилому положенні під кутом 45°, при цьому заглиблюють в грунт на глибину 30-40см. Напрямок нахилу істотного значення не має, зазвичай його роблять вздовж ряду.

Похила і заглиблена посадка створює умови для кращого утворення додаткових коренів і для появи нових пагонів з бруньок заглибленої частини стебла і кореневої шийки. Таким чином формується потужний, добре розвинений кущ з достатньою кількістю гілок. При прямій (вертикальній) посадці, як правило, формується одностебловий штамбовий кущ, який використовують при загущеному інтенсивному вирощуванні.

Коріння саджанця розправляють та присипають землею, поступово ущільнюючи грунт. При посадці потрібно періодично злегка ущільнювати грунт, щоб він рівномірно заповнив ввесь простір між корінням для забезпечення нормального контакту коріння з грунтом. При цьому, саджанець трохи заглиблюють (на 6-8 см нижче кореневої шийки, див. рис. 4).

Рис. 4. Посадка саджанця смородини


Після того, як коріння засипиться грунтом, але ями остаточно ще не будуть заповнені, потрібно добре полити рослини (з розрахунку 5-6 літрів води на кущ), і лише після цього, яму повністю засипають грунтом. Після посадки навколо саджанця слід злегка ущільнити грунт, зробити невелику лунку і повторно полити саджанець. Для збереження вологи грунт навколо куща слід замульчувати торфом або іншим видом органічної мульчі, в крайньому випадку лунку присипають сухим грунтом для того, щоб після поливу на ній не утворилася кірка. У суху погоду, особливо навесні, через 3-4 дні після посадки рослини додатково поливають і мульчують грунт.

Рослини, послаблені пересадкою, можуть підмерзнути (в першу чергу коріння). Для захисту від зимових ушкоджень саджанець після посадки обгортають шаром грунту висотою 10-12 см, після чого потрібно добре замульчувати грунт навколо нього (це потрібно зробити протягом місяця після посадки).


Догляд за рослинами


Нормальне плодоношення смородини можливе лише за умови їх нормального росту. Чим більший річний приріст, тим вища потенційна урожайність, і навпаки. Тому, якщо в перший рік після посадки основні зусилля спрямовують до того, щоб рослини добре прижилися, то в наступні роки створюють умови для їх найкращого росту і плодоношення. Цбого можна досягнути за рахунок правильної обробки грунту, регулярним поливом, внесенням добрив, систематичними обрізками та іншими прийомами догляду за рослинами.

Чорна смородина - вологолюбиваа культура, тому для створення оптимального водного режиму грунт слід утримувати в рихлому, вологому і вільному від бур'янів стані. Для цього грунт навколо кущів рихлять в міру необхідності (оптимальним є 1 раз на 2-3 тижні), не допускаючи, утворення грунтової кірки і росту бур'янів, які висушують грунт навколо ролин. 

Активна коренева система у смородини розміщується у верхніх пухких поживних шарах грунту. Щоб не пошкодити коріння, обробку грунту навколо кущів виконують дуже обережно, на глибину не більше 6-8 см. На значній відстані від кущів або в міжряддях можливі обробки грунту на глибину до 10-12 см. Волога добре зберігається, якщо грунт навколо кущів замульчувати органічним матеріалом (торфом, торфокомпост, травою, тощо). У цьому випадку обробки (рихлення) грунту можна виконувати значно рідше. Останнім часом для мульчування застосовують синтетичні матеріали (чорну світлонепроникну плівку, агротканину, тощо). Цей прийом дозволяє обходитися без обробок грунту протягом літа, але восени укриття бажано зняти для покращення повітрообміну грунту, внесення добрив і виконання інших робіт.

Восени важкі суглинисті грунти перекопують неглибоко перекопують навколо кущів, залишаючи на зиму великі грудки для кращого затримування вологи. Між кущами і в міжряддях виконують обробіток на глибину 10-12 см. Якщо грунт легкий і достатнбо пухкий, можна обмежитися лише неглибоким розпушуванням (до 5-8 см) грунту навколо кущів. Щоб уникнути пошкодження коренів, грунт краще перекопувати вилами.

Після посадки, якщо рослини були посаджені восени, добрива не вносять. Якщо посадка була виконана навесні, то через 2-3 тижні рослини бажано підгодувати азотними добривами з розрахунку 13-16 г сечовини на 1 м2. Добрива потрібно внести навколо куща на площу діаметром не менше 1 м і відразу закрити. Добре після цього рослини потрібно полити. В кінці 3-го року після посадки восени вносять 40-50 г суперфосфату, 10-15 г сірчанокислого калію і 4-6 кг на кущ органічних добрив.

Зону внесення добрив визначає розміщення основної маси коренів. У смородини вона розташована під кроною куща і навіть трохи далі. Тому для дорослих рослин добрива вносять на всю площу під кроною куща.

Починаючи з 4-го року після посадки щорічно вносять азотні добрива в 1 або 2 прийоми (2/3 дози навесні і 1/2 одразу після цвітіння) з розрахунку 20-25 г сечовини на одну рослину. Органічні, фосфорні та калійні добрива на суглинистих грунтах можна вносити раз на 3-4 роки восени або навесні з розрахунку 12-18 кг органіки, 120-150 г суперфосфату, і 30-45 г сірчанокислого калію. На легких піщаних і супіщаних грунтах, а також на торф'янистих ці добрива потрібно вносити щорічно навесні нормою як для 3-річних кущів.

На суглинистих грунтах середнього та високого рівня родючості можна обмежитися основним осіннім або весняним внесенням добрив. На бідних суглинистих, а також на піщаних, супіщаних і торф'янистих грунтах додатково слід виконувати літнє підживлення рідкими органічними і мінеральними добривами. Ці підгодівлі дуже корисно поєднувати з поливами. Розчин коров'яку розводять в 2-4 рази і вносять на 1 м2 вносять 1 відро розчину; пташиний послід - розводять у 8-10 разів та вносять на 1 м2 0,5-1 відро розчину.

Якщо немає можливості внести органічні добрива, використовують мінеральні. Особливо важливо провести підживлення відразу після збору ягід, оскільки в цей період відбувається закладання плодових бруньок на наступний сезон.

Для повноцінного живлення рослин окрім основного підживлення в червні проводять позакореневе підживлення мікроелементами. У 10 л води розчиняють окремо мідний купорос 1-2 г, борну кислоту 2-2,5 г, сірчанокислий марганець 5-10 г, сірчанокислий цинк 2-3 г, молібденовокислий амоній 2-3 г, після чого, розчини змішують і вносять з розрахунку 10 літрів рожчину на кущ. Розчинені добрива вносять у борозенки глибиною 10 см, викопані навколо кущів на відстані 20-25 см. Після поливу борозни зарівнюють, грунт мульчують торфом, або будь-якими іншим органічними матеріалами чи сухим грунтом.

Чорна смородина дуже вологолюбива культура. Це пов'язано з її біологічними особливостями. Нестача вологи викликає затримку росту рослин, дрібнішання і передчасне обсипання ягід. Посушливі умови в післязбиральний період можуть призвести до підмерзання кущів, особливо в суворі зими.

Дуже важливо додатково поливати кущі смородини в найбільш важливі фази її розвитку: в період інтенсивного росту і утворення ягід, в період формування ягід і після збору врожаю. Також необхідний передзимовий полив, особливо в суху осінь. Грунт зволожують на глибину кореневого шару (40-60 см). Витрата води на 1 м2 поверхні грунту може становити 30-50 л.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
26 27 28 29 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних