Таксономія видів роду Vaccinium та їх українські назви

У нашій країні проводиться масштабна робота з інтродукції рослин. Флора України налічує близько 7,5 тис. видів, з них майже половина інтродукованих. Основну увагу приділяють інтродукції декоративних і плодових рослин, зокрема видів з роду Vaccinium L.

Рід Vaccinium представлений вічнозеленими та листопадними кущами, напівкущами і кущиками, поширеними здебільшого в Північній півкулі. До цього роду належить багато корисних рослин з їстівними плодами, які характеризуються цінними властивостями, а також лікарські рослини. Так, чорницю в науковій медицині застосовують як в’яжучий засіб,її пагони входять до складу протидіабетичного збору, а ягоди використовують як джереловітамінів, необхідних для нормального функціонування очей. Відвар та настій листків брусниці застосовують як дезінфікуючий і діуретичний засіб. Ягоди буяхів укріплюють стінкикровоносних судин, регулюють роботу органівтравлення і серця, а при регулярному використанні сприяють відновленню зору.

Деякі з видів роду Vaccinium культивуються. Найпоширенішими в культурі є Vaccinium сorymbosum та V. macrocarpon.

Окремі види знаходять застосування в декоративному садівництві.

Під час дослідження, предметом якого були види роду Vaccinium, при опрацюванні літературних джерел з’ясувалося неоднозначне трактування таксономії видів цього роду та їх українських назв. Так, досі залишається дискусійним систематичне положення видів. Їх відносять то до роду Vaccinium (чорниця), то дороду Oxycoccus Hill. (журавлина), і включають то в родину Vacciniaceae S.F. Gray (брусничні або брусницеві), то в родину Ericaceae Juss. (вересові). Це є наслідком того, що таксономія

роду Vaccinium перебуває в стадії розробки і постійно переглядається.

У працях, виданих наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., зокрема в «Систематике растений», проф. ботаніки Варминг рід Vaccinium відносить до родини Vacciniaceae Lindl.. Проте, у 9-му випуску «Флоры Азиатской России», виданому у 1916 р. і присвяченому родині вересових (Ericaceae) Б.А. Федченко рід Vaccinium відносить до підродини Vaccinioideae родини Ericaceae.

Радянські ботаніки виділяли брусничні в окрему родину Vacciniaceae. Підставою для цього була наявність у них нижньої зав’язі, тоді як вересові мали верхню зав’язь.

Іноземні автори на відміну від вітчизняних рід Vaccinium відносять до підродини Vaccinioideae родини Ericaceae. У кінці ХХ ст. у СРСР, а пізніше — в Росії та Україні ця класифікація набула поширення.

Розглядаючи розвиток систематики, її умовно поділяють на «класичну» і «сучасну», при цьому «сучасність» для кожного історичного етапу є своєю. В одних випадках її по в’язують з тією чи іншою еволюційною ідеєю, яка домінує на даному історичному етапі. В інших випадках розподіл систематики на «класичну» і «сучасну» пов’язують з появою нових методів (наприклад, кількісних) або нової фактології (біохімія, цитогенетика, молекулярно-генетичні дані).

У біології апріорі вважається, що кожен організм належить до певного виду і для нього є одне правильне визначення виду. Відповідно має існувати одна правильна класифікація. Така точка зору має назву «монізм». Проте щодо родини Ericaceae спостерігається явище, яке можна назвати «таксономічний плюралізм». Він передбачає кілька «правильних» визначень виду, а, відповідно, і різні класифікації. Однак науковий плюралізм заперечує кумулятивний характер росту наукових знань, «узаконює» правомочність і рівноправність різних способів вивчення та опису не лише різних, а й одних і тих самих об’єктів, що означає принципову неможливість вилучення із наукового знання суб’єктивної компоненти.

В епоху глобалізації слід переходити до однозначного трактування ботанічної номенклатури, таксономії. Дослідження, проведені за останні два десятиріччя, в тому числі молекулярні, стали підставою для перегляду таксономії родини Ericaceae. В результаті рід Vaccinium розглядають у широкому розумінні включно з Oxycoccus. І хоча він є широкополіморфним, проте такий підхід на сьогодні є найбільш оптимальним і зрозумілим.

Згідно з останніми науковими даними (за класифікацією Системи APG III — сучасна таксономічна система класифікації квіткових рослин, розроблена «Групою філогенії покритонасінних» (Angiosperm Phylogeny Group — APG), яка відображає консенсус думок широкого кола ботаніків з різних країн, рід Vaccinium віднесено до відділу покритонасінних, порядку вересоцвітих, родини вересових (Ericaceae), підродини брусничних (Vaccinioideae), триби вакцинієвих (Vaccinieae). Рід розділено на два підроди — журавлина (Oxycoccus) та власне вакциніум (Vaccinium). Він об’єднує близько 450 видів. До журавлин належать лише кілька видів, решта входять до складу підроду вакциніум.

Список підродів (subg.) і секцій (sect.) роду вакциніум:

Subg. Oxycoccus (Sect. Oxycoccoides, Sect. Oxycoccus).

Subg. Vaccinium (Sect. Batodendron, Sect. Brachyceratium, Sect. Bracteata, Sect. Calcicolus,Sect. Ciliat, Sect. Cinctosandra, Sect. Con chophyllum, Sect. Cyanococcus, Sect. Eococcus, Sect. Epigynium, Sect. Galeopetalum, Sect. He mi myrtillus, Sect. Myrtillus, Sect. Neu ro desi, Sect. Oarianthe, Sect. Oreades, Sect. Pachyanthum, Sect. Polycodium, Sect. Pyxo thamnus, Sect. Vaccinium, Sect. Vitis-idaea).

Якщо із систематичним положенням роду Vaccinium на сьогодні більш-менш визначилися, то чіткого розуміння щодо українських назв видів цього роду немає. Перше, що впадає в око при перегляді україномовних статей та сайтів, — це те, що для видів роду Vaccinium використовують дві об’єднуючі назви: брусничні та брусницеві. Перша — «брусничні» — є поширенішою і використовується давно, друга з’явилася за часів незалежності України. Ми вважаємо, що правильним є використання саме першої назви, адже згідно з українським правописом маємо: брусниця — брусничний — брусничні. Приголосні основи к, ц(ь) перед суфіксом н змінюються на ч. До того ж брусничний, як прикметник, зустрічаємо у словниках української мови, а в Донецьку та Львові є вулиця Бруснична.

У наукових і науково-популярних джерелах назви видів роду Vaccinium подають по-різному. Так, Vaccinium corymbosum L. у літературі згадується як «голубика висока», «голубика високоросла», «чорниця висока», «чорниця високоросла», що є перекладами англійської загальновживаної назви — highbush blueberry. Проте ця назва російською мовою може перекладатися і як «черника» (укр. чорниця), і як «брусника» (укр. брусниця), і як «голубика» (укр. буяхи, лохина). Трапляються також назви, утворені від наукової (латинської) назви «вакциніум щитковий», «голубика щиткова», «чорниця щиткова», або по в’язані з походженням виду «голубика американська», «голубика канадська», «чорниця американська». У популярній літературі можна знайти назви «голубика деревовидна», «голубика садова», «чорниця садова», «лохина кущова». У Фінляндії, Швеції, Польщі саджанці Vaccinium corymbosum часто продають під назвою «кущова чорниця» (від фін. Pensasmustikka). У літературі також згадується «чорничне дерево», так перекладається назва виду Vaccinium corymbosum з норвезької, проте цю назву іноді ототожнюють з іргою, тому без наведеної латинської назви не завжди зрозуміло, про який вид йдеться. Та й латинська назва виду неспеціалісту мало що говорить. Отже, є необхідність розібратися з цим питанням і поки не з’являться нові наукові дані, дотримуватися визнаної класифікації і використовувати одні назви.

За даними «Флори УРСР» рід Vaccinium L. (брусниця, чорниця, буяхи) входить до складу родини Vacciniaceae (брусничні), представленої 2 родами (Oxycoccus Adans, Vaccini um L.) і 5 видами. До складу роду Oxycoccus (журавлина) входять 2 види: O. Quadripetalus Gilib. — журавлина чотирипелюсткова і O. mic ro car pus Turcz. — журавлина дрібноплідна. Рід Vaccinium (чорниця, брусниця, буяхи)включає 3 види: V. vitis-idaea L. (брусниця), V. myrtillus L. (чорниця), V. uliginosum L. (буяхи, лохина). Отже, назва роду Vaccinium у «Флорі УРСР» збігається з україномовними назвами аборигенних видів цього роду. Проте використання потрійної назви для одного роду спричинило певні незручності, тому в подальших роботах для роду Vaccinium при написанні українською використовують зазвичай назву одного з видів. Здебільшого цей рід згадується під назвою «чорниця». В результаті маємо: родина Vacciniaceae — брусничні, але рід Vaccinium — чорниця.

Наукову назву роду Vaccinium взято з класичної латини: baca (bacca), ае (лат.): 1 — ягода; 2 — будь-який круглий плід. У Плінія Старшого слово «vaccinium» трапляється як назва рослини.

У російських та українських джерелах можна простежити кілька найменувань цього роду:

1. За власними назвами найвідоміших видів роду — брусниця, чорниця.

2. За транслітерацією наукової назви — вакциніум (набуває поширення).

3. Як переклад наукової назви — ягідник (малопоширена).

Щодо українських і російських назв, то в науковій літературі журавлиною (рос. клюква) називають види з підроду Oxycoccus, чорницею — здебільшого окремі види із секцій Myrtillus (сюди входить чорниця звичайна) та Hemimyrtillus; голубикою — окремі види із секцій Cyanococcus (голубика висока) і Vaccinium (буяхи); брусни цею — види із секції Vitis-idaea. В Росії власну назву «красника» має ще один вид із секції Myrtillus — Vaccinium praestans Lamb. Решту видів зазвичай згадують під назвою «вакциніум» або використовують лише латинську назву.

Що стосується україномовних назв аборигенних видів роду Vaccinium, то тут також немає порозуміння. Так, V. vitis-idaea трапляється під назвами «брусниця звичайна», «брусниця повзуча». У перекладі з латинської маємо «виноградна лоза з гори Іда». Vitis (лат.) означає: 1 — виноградний кущ, лоза; 2 — повзуче стебло. Друга частина видової назви — Іdaea — власна назва Іда (гора в центрі о. Кріт). Античні автори брусницю не згадували. Назву V. vitis-idaea вперше зустрічаємо в працях Rembertus Dodonaeus (XVI ст.) — європейського ботаніка, лікаря, географа, астронома та ConradGesner — автора однієї з перших класифікацій рослин.

V. uliginosum наводять під назвами «буяхи», «лохина», «чорниця болотна», «чорниця багнова», «лохина драговинна», «чорниця сира», «голубика». Видова назва uliginosus, a, um [uligo] з латинської перекладається як сирий, вологий.

V. myrtillus трапляється під назвою «чорниця звичайна», «чорниця миртова». Видова назва murtus (myrtus) з грецької перекладається як мирт, миртовий кущ.

У «Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин» наведено такі назви аборигенних видів роду Vaccinium: чорниця звичайна, буяхи (лохина), брусниця. В «Тримовному словнику назв судинних рослин України», складеному в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, для цих видів пропонується єдина родова назва —  «чорниця». Так, V. vitis-idaea — чорниця повзуча, V. uliginosum — чорниця сира, V. myrtillus — чорниця миртова. Ми з цим не погоджуємося, адже низка видів, зокрема брусниця, мають червоні плоди і застосовувати до неї назву «чорниця» (назва походить від кольору ягід та здатності чорнити руки, рот), на нашу думку, не правильно. До того ж, якщо назвати брусницю чи буяхи чорницею, то це призведе до нової плутанини.

Р.С. Омельковець, досліджуючи мотиваційні зв’язки в говірках для номінації рослин, дійшла висновку, що домінуючою мотиваційною ознакою є морфологічні властивості рослин (45,6 %). За кольором рослини або її частин (зокрема квітів, плодів, соку) назви отримали 9,1 % лікарських рослин. Серед них

голубúц’а, голуб’íка, голубина, голубика; чорнúц’і.

Українська назва «брусниця» утворилася внаслідок актуалізації місця зростання (ці рослини ростуть у соснових лісах): укр. [борина], білор. [баруўка], рос. [боровика] — брусниця. Основою є праслов’янський фітонім borь «сосна», а далі за наявністю хвойних дерев утворилася назва місцевості borъ «хвойний ліс».

Українські фітоніми індоєвропейського походження «лохина» [лохиня], «буяхи» — Vaccinium uliginosum є запозиченнями з польської мови.

Назва łochynia походить від włochyni, włochyny«вид аґрусу», спорідненими з укр. волос «волохатий»; пор. укр. [волохані] «буяхи». Відомо, що аґрус названо так за волохатість плодів: у буяхів волохаті молоді стебла. Ці назви походять від праслов. *volxa — «хутро, шкура», спорідненого з *volsъ — «волос» та від праіндоєвроп. *uel — «рвати, смикати».

На нашу думку, для широкого загалу аборигенні види роду Vaccinium краще називати назвами, до яких звикли, які склалися історично, — брусниця (V. vitis-idaea), чорниця (V. myrtillus), буяхи (V. uliginosum), журавлина (V. oxycoccos). Що стосується інтродуцентів, то особливо в науковій літературі правильно і логічно використовувати:

- для видів підроду Oxycoccus назву «журавлина»;

- для видів підроду Vaccinium назву «вакциніум», а для аборигенних видів — як синоніми назви «чорниця», «брусниця», «буяхи».

Наприклад, V. oxycoccos — журавлина звичайна, V. myrtillus — вакциніум миртовий, чорниця, V. vitis-idaea — вакциніум повзучий, брусниця, V. uliginosum — вакциніум сирий, буяхи, V. angustifolium — вакциніум вузьколистий, V. corymbosum — вакциніум високий. На останньому виді слід спинитися окремо. Зараз в Україні з’являється багато сортового посадкового матеріалу, який відносять до V. corymbosum (вакциніум високий) — родоначальника більшості культурних сортів. Проте серед американських та європейських сортів є як культурні форми виду V. сorymbosum, так і багато гібридів V. сorymbosum з V. аngus ti folium, V. australe, V. lamarckii та іншими видами. В зв’язку з цим ми пропонуємо для дикорослих рослин V. corymbosum використовувати українську назву «вакциніум високий», а для сортових (зокрема гібридів) — «чорниця висока». Такий класифікаційний підхід дасть змогу уникнути непорозумінь при вживанні українських назввидів роду Vaccinium.

 

Є.А. ВАСЮК, П.А. МОРОЗ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

?>