Особливості використання касетних саджанців у сучасних технологіях вирощування малини

Використання саджанців та насіння належної якості – запорука успіху при вирощуванні усіх без виключення сільськогосподарських культур.

Крім фізичних параметрів якості рослини, також необхідно приділити особливу увагу фітосанітарному стану садивного матеріалу. Останній аспект є надзвичайно важливим для малини та інших культур, які вирощуються вегетативно. Адже при наявності збудника хвороби навіть в невеликій кількості вихідного матеріалу, патоген може швидко поширитись практично на всю плантацію що, в результаті призводить до значного зниження урожайності.

На жаль, уникнути поширення традиційних захворювань малини на комерційних плантаціях неможливо. Навіть при використанні абсолютно здорових саджанців у виробників з часом з’являється іржа, сіра гниль та пурпурова плямистість пагонів (дидимела).  І завдання виробника – вчасно помітити і локалізувати спалах захворювання, а ще краще – запобігти захворюванню використовуючи правильну агротехніку, або ж передбачити проблему та вчасно провести превентивну обробку захисними препаратами.

Проте, є ряд захворювань малини, які хотілося б ніколи не спостерігати на власній плантації. Насамперед це стосується найбільш шкодочинної хвороби малини – фітофторозної гнилі кореня (Phytophtora fragarie var. rubi). Патоген зазвичай потрапляє на поле разом із садивним матеріалом і залишається в грунті на десятиріччя. За декілька років плантація практично повністю загине, а дієвих препаратів для боротьби з цією хворобою, на жаль, поки що немає.

Phytophtora fragarie відноситься до карантинних організмів з списку А-1 (відсутні в Україні), проте, насправді цей патоген вже досить поширений на нашій території. Ймовірно інфіковані рослини завозяться в Україну з старих плодоносних плантацій Польщі. Такий садивний матеріал досить дешевий (нерідко польські виробники безкоштовно дозволяють заготовлювати саджанці на плантації, що планується під корчування), а тому і популярний в Україні. Відрізнити такі саджанці досить просто: як правило сумнівні «постачальники» не можуть надати документи, що підтверджують розмитнення та проходження фітосанітарного контролю (в кращому випадку можуть запропонувати українське сортове свідоцтво на сорт «Новокитаївська» чи «Зева»).

Звичайно ж, при замовленні садивного матеріалу малини у сертифікованих та ліцензованих розсадників, які регулярно контролюються фітосанітарною службою, значно знижується ризик отримати хвороби, які важко контролювати (крім фітофторозної гнилі кореня до таких також відноситься бактеріальний рак - Agrobacterium tumefaciens). Але, враховуючи тривалу життєздатність патогена і відсутність (та обмеженість) ефективних методів стерилізації грунту, останнім часом навіть професійним розсадникам, що вирощують саджанці з відкритою кореневою системою все важче забезпечити належну фітосанітарну чистоту матеріалу.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є перехід на контейнерну культуру вирощування саджанців малини. Такі саджанці вирощуються в повністю контрольованих умовах та з дотриманням правил просторової ізоляції, а відсутність контакту з грунтом гарантує відсутність найбільш шкодочинних патогенів. Серед додаткових переваг контейнерних саджанців можна назвати практично стовідсоткове приживання та можливість тривалого зберігання до висаджування за умови забезпечення своєчасного поливу.

Спеціалізовані Європейські розсадники по вирощуванні базового матеріалу малини

Проте, на жаль, є і недоліки: такий садивний матеріал як правило дорожчий, ніж саджанці з відкритим коренем, а також більш складний (витратний) у транспортуванні.

Альтернативним варіантом є касетні саджанці – тобто рослини малини із закритою кореневою системою, що вирощуються у комірці касети ємкістю 60-80 мл. За рахунок невеликого об’єму субстрату вартість такого садивного матеріалу цілком співставна з вартістю традиційного саджанця з відкритим коренем.

Для вирощування касетних саджанців малини використовується маточне кореневище вищих репродукцій (базового чи добазового рівня). Як правило такий маточний матеріал вирощують у контейнерах з субстратом у теплиці або відкритому грунті з дотриманням всіх фітосанітарних вимог. Крім обов’язкового контролю карантинних патогенів та вірусів, маточні рослини періодично обстежують і вибраковують екземпляри, що мають ознаки розсипання ягоди (таке фізіологічне відхилення більше спостерігається у нових сортах, що ще не повністю досягли генетичної стабільності).

Маточний матеріал пророщується в контейнерах із стерилізованим субстратом, як тільки пагінець досягає поверхні субстрату – його зрізають і висаджують у касету для укорінення.

Укорінення в умовах штучного туману триває 2-3 тижні, після цього рослину дорощують до стандартного розміру та загартовують: коренева система готового до висаджування в поле саджанця повинна повністю утримувати субстрат касети, а наземна частина має становити від 10 до 20 см.

Допускається використання саджанців більшого розміру, проте такі рослини потребують більш ретельного догляду та регулярного частого поливу.

Касетні саджанці малини використовують для закладання плантації на протязі літніх місяців або восени. Це дозволяє виробнику належним чином підготувати ділянку – наприклад внести гербіцид суцільної дії при відростанні багаторічних бур’янів у квітні чи грунтовий інсектицид для боротьби з личинкою травневого хруща чи жука ковалика (дротяник) у другій половині травня. При потребі можна навіть встигнути до висаджування малини висіяти сидеральну культуру (напр. гірчицю) для збагачення грунту органікою.

Висаджування касетних   саджанців малини Висаджування касетних   саджанців малини на гребенях з мульчувальною плівкою   Мульчування перепрівшою тирсою дозволяє зберегти вологу

При висаджуванні рослин влітку необхідно забезпечити регулярні поливи. Адже коренева система касетної рослини заглиблена в грунт лише на 5-6 см, а в умовах повітряної посухи верхній шар грунту досить швидко пересихає. Для зменшення ризиків бажано відразу після висаджування замульчувати ряди перепрівшою тирсою – це дозволяє зберегти вологу у прикореневій зоні та забезпечити стовідсоткове приживання рослин навіть у найбільш спекотний період.

Як альтернативу, можна використовувати мульчувальну плівку товщиною 23-50 мкм. Завдяки збереженню вологи, та повній відсутності конткуренції з боку бур’янів рослини, які висаджені на плівці значно швидше розвиваються. Існує помилкова думка, що при використанні плівки чорного кольору грунт перегрівається і розвиток кореневої системи сповільнюється. Насправді будь-який мульчувальний матеріал створює ізоляційний шар, і хоча в дійсності поверхня плівки на сонці сильно нагрівається, температура грунту на глибині 5-10 см насправді буде навіть нижча, ніж на ділянці без мульчування. При використанні плівки у наступному сезоні прорізають додаткові отвори для росту нових пагонів, а через рік мульчувальний матеріал повністю видаляють.

Рослина через тиждень після висаджування Вигляд насадження на мульчувальній плівці через місяць після посадки Вигляд насадження малини ремонтантного сорту влітку наступного року

Коренева система вегетуючої касетної рослини починає відразу проникати у грунт і за 6-8 днів довжина молодих корінців щонайменше складає 10-15 мм, що є сигналом для початку підживлення рослин фертигацією.

При висаджуванні касетних саджанців малини ремонтрантних сортів у першій половині літа та забезпеченні належного догляду восени можна отримати вже першу ягоду, проте на перший комерційний урожай варто очікувати вже в наступному сезоні. Для нових ремонтантних сортів (напр. Рафцакю – Хімбо-Топ®, Джоан Джей® чи БП1  Аміра®) урожай наступного року складатиме від 12,0 до 18,0 т/га в залежності від догляду.

Літні сорти малини в рік висаджування як правило не встигають сформувати високопродуктивний пагін. В залежності від терміну висаджування висота пагона може складати 100-140 см (при висаджуванні у першій половині літа) або лише 20-30 см (при висаджуванні наприкінці літа чи у вересні). Відповідно у наступному сезоні очікуваний урожай може скласти  3,0-4,0 т/га (у першому випадку), або лише 0,5-1,0 т/га (у другому). На третій рік після висаджування рослини формують максимальну густоту (18-20 плодоносних пагонів на погонний метр ряду) та виходять на повну продуктивність у 14,0-20,0 т/га (сорти Глен Емпл, Глен Файн, Октавія).

Сорт малини БП1 (торгова марка Аміра)  Сорт малини Глен Файн  Сорт малини Рафцакю (торгова марка Хімбо-Топ)

Завдяки повністю контрольованим умовам вирощування та дотриманню найвищих фітосанітарних стандартів при використанні касетного садивного матеріалу можна гарантувати не лише високі врожаї, а й тривалий період використання плодоносної плантації (8-10 років для ремонтантних сортів та 10-12 років для сортів літнього плодоношення).

 

Олег Босий

Експерт з вирощування ягідних культур

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6

?>