Інтегрована система захисту малини

 Шкідники малини

 

Малиновий жук

Малиновий жук – один з найбільш небезпечних шкідників малини. Пошкодження малині наносять як личинки так і дорослі жуки. Тіло жука видовжено-овальне, сірувато-чорного кольору, вкрите світло-жовтими волосками, які надають йому жовто-сірого забарвлення. Довжина жука до 4мм. Личинка жовтувато-біла, довжиною 6...6,5мм, з коричневою головою та численними коричневими щитками на спині і двома загнутими шипами на кінці тіла. Зимують жуки і личинки у верхньому шарі грунту. Навесні, коли грунт прогрівається до 12-13оС, жуки виходять на поверхню. Спочатку вони живляться листками та квітками плодових рослин і бур’янів, що рано цвітуть, а до часу висунення бутонів малини жуки переселяються на неї. Жуки виїдають бутони, пошкоджують листки і квітки. Під час цвітіння малини самки починають відкладати яйця по одному в квітки або в зав’язь. Одна самка може відкласти до 40 яєць. Приблизно через 8-10 днів з’являються личинки, які проникають в ягоди, пошкоджуючи кістянки і плодоложе.

Тривалість розвитку личинки становить 40 днів. В кінці липня-на початку серпня вони заглиблюються в грунт, де заляльковуються та перетворюються в жуків і зимують не виходячи з грунту.


Сунично-малиновий довгоносик

Сунично-малиновий довгоносик – небезпечний шкідник, який може пошкодити в окремі сезони до половини бутонів малини. Жук чорного кольору, вкритий дрібними сірими волосками, довжина тіла 2-3 мм. Личинки білі, безногі, зігнуті, з жовто-коричневою головою. Зимують жуки під грудочками землі, листям та рослинними рештками. В кінці квітня – на початку травня жуки починають живитися рослинами суниці - молодими листочками, черешками листків, бутонами, виїдаючи з них пилок. А потім переходять на малину. Самки відкладають по одному яйцю всередину бутону, підгризають плодоніжку бутона, який надламується, в’яне і засихає. Одна самка може пошкодити до 50 бутонів. Личинки, що відродилися, живляться вмістом бутонів і в них заляльковуються. Жуки нового покоління з’являються у серпні, живляться листями малини та суниці, восени переміщуються в грунт, де й зимують.


Малинова стеблова галиця

Малинова стеблова галиця – пошкоджує стебла малини, що викликає в їх нижній і середній частині утворення галл, які покриті розтрісканою корою. Доросла комаха довжиною до 2 мм схожа на комарика чорного кольору з коричневою спинкою і прозорими крилами, личинка жовтогаряча, довжиною 3...4 мм. В період масового цвітіння рослин комарики відкладають по 8...15 яєць в основу бруньок молодих пагонів. Личинки, що відродилися, вкорінюються в пагін. В місцях їх живлення з’являються галоподібні утворення. Вражені пагони відстають в розвитку і засихають. Личинки зимують в галлах. 


Малинова пагонова галиця

Малинова пагонова галиця (малиновий стебловий комарик) – в окремі роки знищує до 80% молодих пагонів, особливо в сортів з розтрісканою корою. Зимують личинки шкідника в коконах у верхніх шарах грунту, а в травні з’являються перші комарики. Самки відкладають яйця в тріщини кори молодих пагонів. На яких в результаті пошкоджень з’являються розриви кори з краями, що потемніли. Під шкіркою добре видно розові личинки, в місцях живлення яких з’являються темні, трохи вдавленні рани. Під час живлення личинок рана поглиблюється до паренхіми і пагін відмирає або зимою (несправжнє підмерзання), або засихає в наступному сезоні під час цвітіння або навіть з визрівши ми ягодами. В місцях пошкодження комариком розвиваються і грибні захворювання.


Малинова стеблова муха

Малинова стеблова муха – шкідник, що приносить велику шкоду молодим пагонам, особливо в загущених насадженнях. Доросла муха сірого кольору, довжиною біля 5мм, в період відростання пагонів відкладає яйця в листя верхівок. Личинки, що відродилися, проникають усередину пагонів і проробляють спіральні кільця, утворюючі ходи. В результаті цього верхівки пошкоджених пагонів в’януть, чорніють і засихають. Личинки переміщуються до основи пагона і в період цвітіння малини ховаються в грунт. Малиновий кліщ пошкоджує листя. Зимують самки (дуже маленькі – довжиною 0,15мм) в бруньках. В одній бруньці одночасно може бути більше 100шт.) При відростанні пагонів кліщі розселяються на нижній стороні молодих листків. Пошкоджені листки зверху вкриваються блідо-зеленими маслянистими п’ятнами, що розміщаються між жилками (зовнішньо нагадують вірусну мозаїку). Листки набувають потворного вигляду.


Малиновий пильщик

Малиновий пильщик. Личинки зимують в грунті, на рослинних рештках. На початку весни личинки заляльковуються, а в травні відбувається літ пильщика. Самки відкладають яйця на листки вздовж центральних жилок. Личинки, що вийшли з яєць, живляться знизу листків. Спочатку скелетуючи їх а потім вигризаючи дірки. Протягом вегетаційного періоду баває два покоління.

 

Хвороби малини 

Дидимела, або пурпурова плямистість малини

Дидимела, або пурпурова плямистість малини. Збудник уражує всі надземні вегетативні органи і кореневище малини. На пагонах спочатку в нижній і середній частинах з’являються великі розпливчасті пурпурові або синювато-червоні плями. Далі вони поширюються догори і восени стають сріблясто-сірими з чорними крапками спор. Поверхня кори розтріскується, лущиться. Плями утворюються переважно біля місць прикріплення черешків листків, розростаючись вони можуть вразити весь пагін. При цьому уражуються провідні тканини, внаслідок чого порушується рух поживних речовин та води. Черешки листків на пагонах всихають, листки опадають, а при сильному ураженні всихає і пагін. Уражені пагони легко ламаються, а на місці перелому видно буру деревину. На листках утворюються великі коричневі плями з широкою жовтою каймою. Такі ж плями з’являються і на черешках та плодових гілочках. Уражується і кореневище, спочатку у підземній частині, а пізніше хвороба переходить на пагони заміщення і проявляється на прикореневій шийці. Зимують спори, а також міцелій у корі уражених пагонів. Розвитку хвороби сприяє тепла погода з частими дощами навесні й влітку.

Шкідливість хвороби зумовлена масовим ураженням пагонів і бруньок, що знижує урожайність на 20-25% та морозостійкість рослин.


Антракноз малини

Антракноз малини. Найбільш поширена хвороба, яка викликає враження стебел і молодих пагонів. Перші ознаки хвороби проявляються після цвітіння, наприкінці травня – початок червня. На пагонах утворюються пурпурові плями. Згодом вони збільшуються, зливаються і нагадують виразки сріблясто-сірого кольору з пурпуровою каймою, корковіють і всередині розтріскуються. Плями вражують і плодові гілочки, внаслідок чого вони всихають. На уражених листках утворюються округлі сіруваті плями з широкою пурпуровою каймою. Після побуріння тканина випадає, а на черешках утворюються виразки.

Зимує збудник у вигляді конідій на поверхні пагонів і міцелію – всередині тканин уражених пагонів. Шкодочинність хвороби проявляється в передчасному відмиранні пагонів, листків, плодів. Хвороба набуває поширення в роки з теплими зимами, великою кількістю опадів, з частими замерзанням та розмерзанням грунту. 


Септоріоз малини

Септоріоз малини. Уражує листки й пагони малини. Плями на листках спочатку блідо-коричневі, округлі, згодом стають білими з пурпуровою каймою. Потім вони зливаються, тканина буріє, руйнується і відмирає. Уражені листки набувають бурого забарвлення і відмирають. На пагонах плями спочатку малопомітні, розпливчасті, переважно біля бруньок, у міжвузлях. Кора вкривається численними дрібними тріщинами, верхній шар її відстає. Уражені пагони недорозвиваються, підмерзають навіть при невеликих морозах. Перші ознаки хвороби на листках проявляються в середині травня, а максимальний розвиток збігається з періодом формування і достигання ягід. Сильніше уражуються старіші листки. Розвитку хвороби сприяє висока відносна вологість повітря, особливо опади у весняний період.  

 

Сіра гниль малини

Сіра гниль малини. Вражує листки, бутони, квітки, плодоніжки, ягоди і пагони ( нижню частину). Хвороба є основною причиною загнивання плодів як на кущах, так і під час зберігання . Для розвитку гриба необхідна крапельна волога. Вирішальне значення мають опади і підвищена вологість повітря. Оптимальні умови: температура повітря від +15?С до +25?С і відносна вологість 100%. Зараження ягід малини відбувається переважно під час цвітіння. Гриб спочатку вбиває клітини рослин своїми токсинами, а потім проникає всередину тканини і руйнує її за допомогою ферментів. Розвиваючись як сапрофіт, гриб виділяє продукти своєї життєдіяльності, токсичні для ягід, листя. Уражені плоди загнивають і вкриваються сірим нальотом спор. Втрати врожаю плодів від сірої гнилі окремими роками становить до 20%, а іноді – 30 – 60%.

У загущених насадженнях, особливо в надмірно вологі роки, гриб уражує молоді пагони, на яких утворюються коричневі довгасті плями з темно-сірим нальотом. З часом кора в місцях пошкодження розтріскується. Сильно уражені пагони взимку відмирають навіть без пошкодження морозом.

 

Мозаїка малини

Мозаїка малини. Мозаїчні симптоми на малині, як правило, спричиняє група вірусів, яких переносять попелиці. На початку літа на листках хворих рослин розвиваються темно-зелені ділянки, що мають вигляд пухирів, жовто-зелені крапчасті плями. Нерідко листки деформуються. Плодові гілочки жовтіють, ягоди стають менші, деформуються, втрачають смакові якості. Хворі рослини мають вигляд карликів.

 

Вертицильозне в’янення.

Вертицильозне в’янення. Пошкоджує судинну систему малини і викликає відмирання пагонів. Збудник хвороби знаходиться в грунті, потім він проникає в кореневище рослин через рани і механічні пошкодження. В результаті корені частково відмирають, верхівки пагонів в’януть і засихають, на стеблі утворюються темно-голубі смуги різної ширини, кора розтріскується. В’янення пагонів настає в результаті припинення доступу води в надземні частини рослин після пошкодження або закупорки судин. Хвороба проявляється найбільш сильно в жарке і сухе літо, особливо на тяжких перезволожених грунтах.

Методи боротьби з шкідниками та хворобами

Шкідники та хвороби причиняють велику шкоду насадженням малини : понижують урожай, погіршують якість ягід, послаблюють рослини, що нерідко закінчується тим, що рослини гинуть. Для захисту рослин використовують агротехнічні, біологічні, хімічні та інші методи. Серед них важливе місце відводиться своєчасному і комплексному проведенню агротехнічних заходів, що забезпечують нормальний розвиток рослин і одночасно попереджають поширення шкідників та хвороб. Правильний вибір ділянки, його підготовка, якість посадкового матеріалу, підбір сортів, стійких до патогенів, рівень агротехніки при вирощуванні рослин – все це є ефективними профілактичними засобами боротьби з шкідниками та хворобами.

Використання хімічних засобів захисту має деяку перевагу серед інших методів. Основна перевага полягає в швидкому знищенні одночасно декількох патогенів. При цьому успіх боротьби з шкідниками і хворобами залежить від знання їх особливостей і біології, а також фаз розвитку даної культури.

Ми пропонуємо систему захисту боротьби зі шкідниками та хворобами на основі сучасних засобів захисту, дозволених у використанні МОЗ України.

 

 Боротьба з бур’янами при вирощуванні малини

Перед висаджуванням малини потрібно ретельно очистити поле від бур’янів.

Особливої шкодочинності на плантації можуть завдати багаторічні бур’яни, що мають підвищену конкурентоздатність в порівнянні з щойно висадженими культурними рослинами. До того ж боротьба з багаторічниками після посадки малини є досить ускладненою через відсутність ефективних селективних гербіцидів, які можуть бути використані на цій культурі.

Саме тому варто витратити один рік на відповідну підготовку поля, застосовуючи агротехнічні прийоми в поєднанні з використанням гербіцидів. Препарати суцільної дії на основі солей гліфосату (Раундап, Глісол, Гліфос, Вулкан, Отаман, Буран, Домінатор 360, Космік, Торнадо, Ураган Форте, Чистопол) вносять наприкінці весни чи на початку літа при умові інтенсивного росту бур’янів – після цього потрібно зачекати 2-3 тижні до повного засихання наземної маси, а вже потім приступати до обробітку грунту. Додавання до робочого розчину азоту у вигляді аміачної селітри чи карбаміду посилює дію гербіциду та дозволяє дещо зменшити норму внесення препарату. У випадку сильного забур’янення ділянки багаторічними бур’янами практикується повторне внесення гербіциду суцільної дії - при повторному відростанні бур’янів у осінній період.

Утримання поля під сидеральним паром теж дозволяє знизити тиск бур’янів у майбутньому. Крім цього такий агротехнічний прийом сприяє збагаченню грунту органікою та покращує його водно-повітряний режим.

Кількаразовий посів гірчиці білої з наступною заробкою зеленої маси в грунт дозволяє досить добре очистити поле від пирію та знизити чисельність інших багаторічних бур’янів. На полях, що тривалий час не оброблялися, грунт містить значний запас насіння однорічних бур’янів. В подальшому це насіння під час обробітку поля переміститься у верхні шари грунту та, потрапивши в оптимальні умови, проросте.

При високих запасах насіння бур’янів після внесення гербіциду суцільної дії (для знищення багаторічників) рекомендується утримувати поле до кінця сезону під чорним паром. Регулярний обробіток грунту дозволяє провокувати проростання бур’янів, які потім знищуються при наступному механізованому обробітку.

Серед хімічних засобів боротьби з однорічниками використовуються гербіциди з діючою речовиною трифлураланін (Трефлан, Трефлурекс) при нормі використання 1.0-1.1 л/га (по діючій речовині). Такі гербіциди застосовують перед висаджуванням рослин з негайною заробкою препарату в грунт. Після посадки малини боротьба з бур’янами значно ускладнюється.

Багаторічні бур’яни знищуються при ручних прополках або вибірковим обприскуванням гербіцидами суцільної дії (Раундап та інші). При використанні таких гербіцидів стежать, щоб препарат не потрапив на проростаючі молоді пагони малини, які транспортуватимуть його до материнських рослин, що може спричинити значне пошкодження насадження. Міжряддя малини, що утримуються під чорним паром, періодично обробляють роторним культиватором, культиватором із стрілчатими лапами чи легкими дисками при мінімальному куті атаки не глибше 8-10 см щоб не пошкодити кореневища малини, які розміщуються досить не глибоко. Залуження міжрядь з періодичним підкошуванням дозволяє знизити витрати на обробіток грунту і боротьбу з бур’янами та уникнути ерозії, якщо плантація розміщується на схилі.

Злакові бур’яни в насадженнях малини знищують використовуючи грамініциди на основі флуазифон-Р-бутилу (Фюзілад) при нормі використання 0,35-0,40 кг/га по діючій речовині та сетоксидим (Поаст, Набу) – 1,0-1,2 кг/га д.р. до фази цвітіння малини.

Досить ефективним проти однорічних та багаторічних злакових і однорічних дводольних бур’янів є використання гербіциду на основі пропізаміду (Керб) 1,5-1,7 кг/га д.р.. Цей гербіцид вносять в осінній чи ранньовесняний період до відростання культури та при наявності вологи у грунті. Він перешкоджає проростанню насіння бур’янів та діє на вегетуючі дводольні у стадії сім’ядолей.

Серед інших препаратів, що перешкоджають проростанню насіння бур’янів варто назвати пендіметалін (Стомп) - 2 кг/га д.р. вносять в період від збору врожаю до весняного відростання культури. Цей препарат досить ефективний у боротьбі з однорічними злаковими та дводольними. Проти однорічних дводольних можливе використання хлортал-диметилу (Дактал) - 6,5-6,8 кг/га д.р., напропаміду (Деврінол) 3,0-3,2 кг/га д.р. чи симазину 1,6-3,0 кг/га д.р. по мерзло-талому грунті.

При використанні хімічних засобів захисту від бур’янів їх ефективність та вплив на культурні рослини залежать від цілого ряду факторів: вмісту гумусу, механічного складу грунту, зволоження, фази розвитку бур’янів та культури. З особливою увагою потрібно підходити до використання гербіцидів, що вносяться у період вегетації культури – незначне передозування може спричинити затримку розвитку плодоносних пагонів осінньої малини, а отже – знизити потенційний урожай.

Досить поширеною практикою є застосування гербіцидів для ранньовесняного пригнічення молодих пагонів малини та одночасного знищення бур’янів у фазі сім’ядолей. Такий прийом дозволяє отримати повторне більш дружне відростання пагонів, проте дещо відсуває період збору урожаю, тому не рекомендується до використання на пізніх сортах ремонтантної малини. Для пригнічення першої хвилі пагонів використовують оксіфлуорен (Гоал) 0,05-0,1 кг/га д.р. при висоті пагонів 10-12 см. Цей агротехнічний захід не проводять на старих та послаблених плантаціях, де повторна хвиля відростання пагонів буде значно слабшою.

Усі комерційні назви препаратів для хімічного захисту насаджень від шкідників, хвороб та бур’янів зазначені в тексті з інформативно-аналітичною метою.

Застосування препаратів, норми їх внесення та максимальна кількість обробок мають узгоджуватись із офіційним регуляторним законодавством України по застосуванню засобів захисту при вирощуванні сільськогосподарських культур.

 

АВТОРИ:

Босий Олег Володимирович

Дмитраш Ніна Іванівна

Чепернатий Євгеній Володимирович

Поперечна Олена В'ячеславівна 

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
26 27 28 29 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних